Юрій Короткін
налагоджувальник склоробних автоматів і напівавтоматів гарячої дільниці
Як росіяни окупували Гостомель, я відвіз дружину і дітей на західну Україну, а сам пішов разом з іншими чоловіками захищати Батьківщину. З квітня 2022 року по січень 2023 року я воював на фронті, аж поки не отримав важке поранення під час штурму Кремінної Луганської області, потрапивши під ворожий танковий обстріл.
"Мені часто телефонують співробітники заводу, підтримують і говорять, що не кинуть і надалі будуть допомагати – це надає сил. Заводський колектив залишатиметься моєю великою теплою родиною."
Лікарі госпіталю боролися за моє життя, а дружина доглядала за мною. Раніше вона також працювала у Vetropack в Гостомелі, тому оформленням та отриманням допомоги займалась вона і мене не турбували. Кошти були вкрай потрібні, адже мене переводили з лікарні до лікарні, мені зробили вже 5 операцій – увесь цей час дружина винаймала житло, аби бути постійно поруч, купувала необхідні ліки. Старша донька сама доглядала за молодшим братом. Хоч прогнози лікарів поки що невтішні, ми прийняли ситуацію – попереду довгий шлях лікування та реабілітації в півтора-два роки та ще декілька операцій.
Те що робить Vetropack для своїх співробітників – дуже важливо. Фонд надає суттєву підтримку тоді, коли навіть держава не в змозі допомогти.